Поетична сторінка!
Без серця – немає життя, і недарма людство тисячоліттями вважало серце центром і джерелом усіх життєвих сил і емоцій. При усій своїй геніальній будові (абсолютного аналога йому створити поки не вдалося), серце - це всього лише м'язовий насос.
Уривок із книги Г. Юдіна «Головне чудо світу»
Д І А Л О Г Б А Т Ь К А І С И Н А
— Цікаво, а всередині серця що - небудь є чи так порожньо, як у мішку?
— Ні, воно не порожнє, а будову має складну й цікаву. Воно розділене перегородкою навпіл.
— На дві кімнатки?
— На дві двоповерхові квартирки. Над кожною ~ прихожа. У ліву приходить у гості лише ала кров, а в праву — темна. Коли воно стискається — двері закриваються і гості залишають серце.
— А із правої кімнати куди ж темна кров іде?
— У легені. Там вона обмінює вуглекислий газ на кисень. Із темної стає червоною і знову потрапляє в серце.
— Знову в праву частину?
— Ні, у ліву. Тобто кров ходить у гості з лівої кімнати в праву, а з правої — у ліву?
~ Правильно.
— Невже серце таке складне?
— Так, та ще й сильне. Один його удар може підкинути стакан води на 1 метр. Але якщо його не тренувати, воно швидко втрачає силу.
☺ ☺ ☺ ☺ ☺
Прислухайся – у грудях серце стука,
Вистукує один і той же ритм,
Коли немає серця – справжня мука,
І ми без серця жити не змогли б.
Штовхає кров у плетиво судинне,
Вона ж біжить до мозку, до легень,
Життя дарує в тілі всім клітинам
Щоночі, щосекунди, кожен день.
Така робота серця – титанічна
(Життя триває наше кожну мить).
Але воно – тканинне і не вічне,
Тож, люди, серце ваше бережіть.
Здавалося б, як камінь, серце стука,
Рікою кров судинами біжить,
Але без серця жити – справжня мука,
Тож, люди, серце ваше бережіть!