Дорогі школярі, шановні вчителі, поважні батьки, бабусі і дідусі!

Вересень починається святом знань, просвіти, науки. Перший шкільний день, перший урок, перші вчителі. Наче все вперше – і слово, і музика, і дзвони душі. У цей святковий і, по суті, новітній день кожна мати чи батько, дідусь чи бабуся прокинеться як найраніше, аби неодмінно провести свою дитину до школи – якщо не за ручку, то ідучи поруч, або проведе поглядом і стоятиме довго – аж до поки видно її дитя. І в цей чарівний час, дозвольте від щирого серця привітати усіх  із традиційним святом першого дзвоника – Днем знань, який відкриває світ пізнання та сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації, святом молодості та надії і насамперед тих, хто вперше у житті переступає поріг школи.

   У цей момент – вже через роки і відстані, перегортаючи сторінки своїх шкільних, студентських днів і років – так хочеться сказати вам, що навчання – це прихований скарб, це світ знань про людей та їх оточення. Вчіться, щоб знати, діяти, жити. Впевнений, що зерна науки дадуть добрі сходи і зростуть у ваших душах урожаєм мудрості та натхнення. Ростіть здоровими, досягайте високих результатів у навчанні та завжди будьте активними у громадському житті.

  Окреме, велике дякую вам, вельмишановні педагоги, за тепло сердець, бездоганне виконання такої відповідальної місії, як виховання підростаючого покоління в дусі любові до рідного краю, до України, та до людини як найбільшої гуманітарної цінності. Бо саме ви сприяєте формуванню юних особистостей, від яких залежить майбутнє українського народу, завтрашній день нашої Вітчизни.

  Я завжди у своїй пам'яті бережу шкільні роки і образ вчителя. Сьогодні з великою любов'ю складаю шану своїй незабутній першій учительці і особливу вдячність за її доброту, за крила і перші злети!