Поетична сторінка!

 Без серця – немає життя, і недарма людство тисячоліттями вважало серце центром і джерелом усіх життєвих сил і емоцій. При усій своїй геніальній будові (абсолютного аналога йому створити поки не вдалося), серце - це всього лише м'язовий насос.

Уривок із книги Г. Юдіна «Головне чудо світу»

Д І А Л О Г   Б А Т Ь К А  І  С И Н А                   

— Цікаво, а всередині серця що - небудь є чи так порожньо, як у мішку?

— Ні, воно не порожнє, а будову має складну й цікаву. Воно розділене перегородкою навпіл.

— На дві кімнатки?

— На дві двоповерхові квартирки. Над кожною ~ прихожа. У ліву приходить у гості лише ала кров, а в праву — темна. Коли воно стискається — двері закриваються і гості залишають серце.

— А із правої кімнати куди ж темна кров іде?

— У легені. Там вона обмінює вуглекислий газ на кисень. Із темної стає червоною і знову потрапляє в серце.

— Знову в праву частину?

— Ні, у ліву. Тобто кров ходить у гості з лівої кімнати в праву, а з правої — у ліву?

~ Правильно.

— Невже серце таке складне?

— Так, та ще й сильне. Один його удар може підкинути стакан води на 1 метр. Але якщо його не тренувати, воно швидко втрачає силу.

☺ ☺ ☺ ☺ ☺

Прислухайся – у грудях серце стука, 

Вистукує один і той же ритм,

Коли немає серця – справжня мука,

І ми без серця жити не змогли б.

Штовхає кров у плетиво судинне,

Вона ж біжить до мозку, до легень,

Життя дарує в тілі всім клітинам

Щоночі, щосекунди, кожен день.

Така робота серця – титанічна

(Життя триває наше кожну мить).

Але воно – тканинне і не вічне,

Тож, люди, серце ваше бережіть.

Здавалося б, як камінь, серце стука,

Рікою кров судинами біжить,

Але без серця жити – справжня мука,

Тож, люди, серце ваше бережіть!