В і т а м і н и н а г о р о д і!!!
Попри бурхливий розвиток хімії з
її ефективними синтетичними лікарськими препаратами, рослини займають чільне
місце в арсеналі лікарських засобів. Особливо часто їх використовують у
домашніх умовах. Лікарські рослини — одне з основних джерел лікувальних і
профілактичних засобів сучасної медицини. Початок застосування лікарських
рослин в Україні сягає сивої давнини.
Наші пращури вживали певні трави,
властивості яких були добре відомі віщунам і волхвам. Звичними ліками за часів
Давньої Русі були полин, кропива, хрін, ялівець, подорожник, береза, чемериця,
м'ята. Про цілющі властивості рослин згадується в одній з перших пам'яток
давньоукраїнської писемності — «Ізборнику» Святослава. У XVIII ст. Україна
стає одним з основних районів культивування лікарських рослин.
Вітаміни — специфічно діючі
речовини, дуже мала кількість яких необхідна для нормального розвитку та
життєдіяльності людського організму. Велику роль відіграють вітаміни у
підтримці нормального фізіологічного стану нервової, серцево-судинної, травної
та ендокринної систем та кровотворних органів.
Відсутність вітамінів у продуктах харчування призводить до захворювань
— гіповітамінозу й авітамінозу, за яких порушується обмін речовин та більшість
функцій організму.
Окремі вітаміни синтезуються в організмі людини, однак
більшість потрапляє з їжею. Особливо важливо дотримуватися вітамінного балансу
літнім людям, у яких часто відбувається порушення кровообігу, в результаті чого
погіршується перехід вітамінів з крові у тканини та органи. Тому людям
похилого віку слід вживати більше продуктів багатих на вітаміни.
Вітамін А (ретинол) у вигляді каротиноїду
міститься в петрушці, кульбабі лікарській, шипшині. Нестача його призводить до
захворювання очей (ксерофтальмія, гемеролопія), порушення процесу росту,
функції печінки, обміну холестерину тощо. Добова потреба людини у вітаміні А
— 1 мг.
Інозит (вітамін групи В) міститься в рослинних продуктах у вигляді фітинової
кислоти та її кальцієвої солі — фітину, якого багато у зеленому та сухому
горошку, зелених бобах, дині, апельсинах, капусті, цибулі, груші, томатах,
моркві. Інозит знижує рівень холестерину, завдяки чому зменшується ризик
розвитку атеросклерозу.
Вітамін B1 (тіаміну бромід) виявлено переважно в насінні злакових і бобових рослин. При зменшенні
його кількості в організмі людини порушується вуглеводний та ліпідний обмін,
виникають захворювання нервової системи (поліневрити, невродегенерація).
Добова потреба людини у вітаміні В1
становить 1,5-2,3 мг.
Вітамін В2 (рибофлавін) бере участь у
вуглеводневому, білковому і жировому обміні, відіграє важливу роль у поліпшенні
функції очей. З рослинних продуктів на вітамін В2 багаті зелений
горошок, гречана крупа, пшеничний хліб. Нестача цього вітаміну призводить до
різних запалень слизової оболонки, з'являються тріщинки та мікровиразки у кутках
рота, виникає дерматит обличчя, втрачається апетит, працездатність. Добова
потреба людини у вітаміні В2 становить 2-3 мг.
Вітамін Вз (пантотенова кислота) потрібен для нормального обміну речовин, впливає на
процеси окислення, сприяє росту епідермальної тканини. На цей вітамін багаті
горіхи, бобові, картопля та зернові продукти. Нестача цього вітаміну в період
вагітності може призвести до передчасних пологів або й загибелі немовляти.
Добова потреба людини у вітаміні В3 становить 5-10 мг.
Вітамін В6 (піридоксин) міститься в
неочищеному зерні злакових культур (пшениці, ячменю, проса, кукурудзи),
горосі, овочах та фруктах. Відіграє важливу роль в обміні речовин, стимулює
кровотворення, розвиток природного імунітету до певних хвороб, травну функцію
шлунка. Нестача його, зокрема у дітей раннього віку, може викликати затримання
росту організму, судоми, шлунково-кишкові захворювання, підвищену збудливість,
дерматити; у дорослих — втрату апетиту, нудоту, кон'юнктивіт; у вагітних —
дратівливість, блювоту, стоматит тощо. Добова потреба дорослої людини у
вітаміні В6 становить 1,5-2,8 мг, дітей — 0,5-2 мг.
Вітамін В9 (Вс,
фолієва кислота) міститься у рослинних продуктах у незначних
кількостях. Біологічно активну форму цей вітамін набуває лише в процесі
травлення. Джерелом фолієвої кислоти є салата, петрушка, шпинат, буряк,
картопля, томати, боби, квасоля, пшениця, жито, пивні дріжджі. Потреба в цьому
вітаміні значно підвищується в період вагітності, пологів та розвитку
немовлят. Окрім того, він бере участь у білковому та жировому обміні. За
неправильного харчування (відсутності чи обмеження тваринних білків, зелених
овочів) може виникнути нестача фолієвої кислоти, що призводить до захворювань,
зокрема й тяжких: запалення язика та слизової оболонки ротової порожнини,
різкого зниження кислотності шлункового соку, проносів та особливої форми
недокрів'я. Фолієву кислоту застосовують при лікуванні недокрів'я (зазвичай
разом із вітаміном В12), атеросклерозу та деяких інших хвороб.
Добова потреба людини у фолієвій кислоті становить 0,2 мг.
Параамінобензойна кислота міститься в
окремих продуктах та рослинах: грибах, шпинаті, арахісі. Як складова, ця
кислота входить до фолієвої. Як лікувальний засіб пара- амінобензойна кислота
полегшує перебіг висипного тифу, захищає від інтоксикації деякими
випаровуваннями миш'яку та сурми; 15-процентна мазь використовується проти
сонячних опіків.
Вітамін В12 (ціанкобаламін) синтезується головним чином бактеріями і синьозеленими
водоростями; в організмі людини — мікрофлорою кишечника. Він — найкращий
протианемічний препарат. Добова потреба дорослої людини у вітаміні В12
становить 2-3 мг, дитини — 0,5-2 мг.
Вітамін В15 (пангамова кислота) міститься у зародках насіння багатьох рослин, а також у
паростках, мигдалі та ядрах інших кісточкових. Ця кислота активізує обмін
кисню у клітинах, стимулює функцію надниркової залози, сприяє відновленню
печінкової тканини, допомагає при атеросклерозі, ревматизмі та захворюваннях
печінки, особливо тих, що виникають на ґрунті хронічного алкоголізму. Добова потреба
людини у вітаміні В15 становить 200-500 мг.
Холін (вітамін групи В) міститься переважно в продуктах тваринного походження, а з
рослинних — у пшениці, вівсі, ячмені, сої. Холін регулює відкладення жирів та
холестерину в тканинах організму, є посередником у процесі передачі нервових
імпульсів у периферичній нервовій системі. Холін використовують із
профілактичною та лікувальною метою за хвороб печінки та атеросклерозу. Добова
потреба організму дорослої людини у холіні становить 0,5-1,5 г.
Вітамін С — аскорбінова кислота. Це протицинговий засіб.
Дуже багаті на вітамін С шипшина, кропива, суниці, смородина, зелена цибуля,
молода картопля, квашена капуста (з розсолом), баклажани, кабачки, обліпиха,
ананаси, барбарис та інші продукти. Зменшення вмісту його в організмі людини
знижує стійкість проти інфекційних захворювань. Повна відсутність призводить
до цинги. Добова потреба людини у вітаміні С становить 70-120 мг.
Вітамін Н
(біотин) — міститься у горосі, сої, цвітній капусті,
цибулі, грибах, помідорах, кукурудзі; найбільше — у картоплі та цвітній
капусті. Цей вітамін відіграє важливу роль в обмінних процесах шкіри. За його
нестачі виникає нудота. Добова потреба людини у вітаміні Н становить 0,15-0,3
мг.
Вітамін К міститься у
шпинаті, томатах, зеленому горошку, моркві, петрушці, бобових, злаках, ягодах.
Цей вітамін потрібен організму для нормального згортання крові; він бере участь
у внутріклітинному обміні речовин. Як лікувальний засіб вітамін К використовують
у разі легеневих та шлунково-кишкових кровотеч, геморогічних діатезів у
новонароджених, у хірургічній та стоматологічній практиці. Добова потреба
людини у вітаміні К — 0,2-3 мг.
Вітамін Р міститься в овочах, аронії, горобині, смородині, лимонах, чаї.
Цей вітамін знижує проникність стінок судин. Добова потреба людини у вітаміні
Р становить 25-35 мг.
Вітамін РР (нікотинова кислота) є у багатьох злаках, бобових, овочах, фруктах; його
нестача призводить до втрати апетиту, проносів, послаблення пам'яті. Добова потреба
людини у вітаміні РР — 20 мг.