В і т а м і н и    н а    г о р о д і!!!

Попри бурхливий розвиток хімії з її ефективними синте­тичними лікарськими препаратами, рослини займають чільне місце в арсеналі лікарських засобів. Особливо часто їх використовують у домашніх умовах. Лікарські рослини — одне з основних джерел лікувальних і профілактичних засо­бів сучасної медицини. Початок застосування лікарських рослин в Україні сягає сивої давнини.

Наші пращури вживали певні трави, властивості яких бу­ли добре відомі віщунам і волхвам. Звичними ліками за часів Давньої Русі були полин, кропива, хрін, ялівець, подорожник, береза, чемериця, м'ята. Про цілющі властивості рослин згадується в одній з перших пам'яток давньоукраїнської пи­семності — «Ізборнику» Святослава. У XVIII ст. Україна стає одним з основних районів культивування лікарських рослин.

Вітаміни — специфічно діючі речовини, дуже мала кіль­кість яких необхідна для нормального розвитку та життєді­яльності людського організму. Велику роль відіграють віта­міни у підтримці нормального фізіологічного стану нерво­вої, серцево-судинної, травної та ендокринної систем та кровотворних органів.  Відсутність вітамінів у продуктах харчування призво­дить до захворювань — гіповітамінозу й авітамінозу, за яких порушується обмін речовин та більшість функцій організму.

Окремі вітаміни синтезуються в організмі людини, од­нак більшість потрапляє з їжею. Особливо важливо дотри­муватися вітамінного балансу літнім людям, у яких часто відбувається порушення кровообігу, в результаті чого погір­шується перехід вітамінів з крові у тканини та органи. Тому людям похилого віку слід вживати більше продуктів багатих на вітаміни.

Вітамін А (ретинол) у вигляді каротиноїду міститься в петрушці, кульбабі лікарській, шипшині. Нестача його призводить до захворювання очей (ксерофтальмія, гемеролопія), порушення процесу росту, функції печінки, обмі­ну холестерину тощо. Добова потреба людини у вітамі­ні А — 1 мг.

Інозит (вітамін групи В) міститься в рослинних про­дуктах у вигляді фітинової кислоти та її кальцієвої солі — фітину, якого багато у зеленому та сухому горошку, зелених бобах, дині, апельсинах, капусті, цибулі, груші, томатах, моркві. Інозит знижує рівень холестерину, завдяки чому зменшується ризик розвитку атеросклерозу.

Вітамін B1 (тіаміну бромід) виявлено переважно в на­сінні злакових і бобових рослин. При зменшенні його кіль­кості в організмі людини порушується вуглеводний та ліпід­ний обмін, виникають захворювання нервової системи (по­ліневрити, невродегенерація). Добова потреба  людини у вітаміні В1 становить 1,5-2,3 мг.

Вітамін В2 (рибофлавін) бере участь у вуглеводневому, білковому і жировому обміні, відіграє важливу роль у поліп­шенні функції очей. З рослинних продуктів на вітамін В₂ ба­гаті зелений горошок, гречана крупа, пшеничний хліб. Не­стача цього вітаміну призводить до різних запалень слизо­вої оболонки, з'являються тріщинки та мікровиразки у кут­ках рота, виникає дерматит обличчя, втрачається апетит, працездатність. Добова потреба людини у вітаміні В₂ становить 2-3 мг.

Вітамін Вз (пантотенова кислота) потрібен для нор­мального обміну речовин, впливає на процеси окислення, сприяє росту епідермальної тканини. На цей вітамін багаті горіхи, бобові, картопля та зернові продукти. Нестача цьо­го вітаміну в період вагітності може призвести до перед­часних пологів або й загибелі немовляти. Добова потреба людини у вітаміні В₃ становить 5-10 мг.

Вітамін В6 (піридоксин) міститься в неочищеному зер­ні злакових культур (пшениці, ячменю, проса, кукурудзи), горосі, овочах та фруктах. Відіграє важливу роль в обміні речовин, стимулює кровотворення, розвиток природного імунітету до певних хвороб, травну функцію шлунка. Неста­ча його, зокрема у дітей раннього віку, може викликати за­тримання росту організму, судоми, шлунково-кишкові за­хворювання, підвищену збудливість, дерматити; у дорос­лих — втрату апетиту, нудоту, кон'юнктивіт; у вагітних — дратівливість, блювоту, стоматит тощо. Добова потреба дорослої людини у вітаміні В₆ становить 1,5-2,8 мг, дітей — 0,5-2 мг.

Вітамін В9 (В_с, фолієва кислота) міститься у рослин­них продуктах у незначних кількостях. Біологічно активну форму цей вітамін набуває лише в процесі травлення. Дже­релом фолієвої кислоти є салата, петрушка, шпинат, буряк, картопля, томати, боби, квасоля, пшениця, жито, пивні дрі­жджі. Потреба в цьому вітаміні значно підвищується в пері­од вагітності, пологів та розвитку немовлят. Окрім того, він бере участь у білковому та жировому обміні. За неправиль­ного харчування (відсутності чи обмеження тваринних біл­ків, зелених овочів) може виникнути нестача фолієвої кис­лоти, що призводить до захворювань, зокрема й тяжких: запалення язика та слизової оболонки ротової порожнини, різкого зниження кислотності шлункового соку, проносів та особливої форми недокрів'я. Фолієву кислоту застосову­ють при лікуванні недокрів'я (зазвичай разом із вітаміном В₁₂), атеросклерозу та деяких інших хвороб. Добова по­треба людини у фолієвій кислоті становить 0,2 мг.

    Параамінобензойна кислота міститься в окремих про­дуктах та рослинах: грибах, шпинаті, арахісі. Як складова, ця кислота входить до фолієвої. Як лікувальний засіб пара- амінобензойна кислота полегшує перебіг висипного тифу, захищає від інтоксикації деякими випаровуваннями миш'я­ку та сурми; 15-процентна мазь використовується проти сонячних опіків.

Вітамін В12 (ціанкобаламін) синтезується головним чином бактеріями і синьозеленими водоростями; в органі­змі людини — мікрофлорою кишечника. Він — найкращий протианемічний препарат. Добова потреба дорослої люди­ни у вітаміні В12 становить 2-3 мг, дитини — 0,5-2 мг.

Вітамін В15 (пангамова кислота) міститься у зародках насіння багатьох рослин, а також у паростках, мигдалі та яд­рах інших кісточкових. Ця кислота активізує обмін кисню у клітинах, стимулює функцію надниркової залози, сприяє відновленню печінкової тканини, допомагає при атероскле­розі, ревматизмі та захворюваннях печінки, особливо тих, що виникають на ґрунті хронічного алкоголізму. Добова по­треба людини у вітаміні В15 становить 200-500 мг.

Холін (вітамін групи В) міститься переважно в продук­тах тваринного походження, а з рослинних — у пшениці, вів­сі, ячмені, сої. Холін регулює відкладення жирів та холесте­рину в тканинах організму, є посередником у процесі пере­дачі нервових імпульсів у периферичній нервовій системі. Холін використовують із профілактичною та лікувальною ме­тою за хвороб печінки та атеросклерозу. Добова потреба ор­ганізму дорослої людини у холіні становить 0,5-1,5 г.

Вітамін С — аскорбінова кислота. Це протицинговий засіб. Дуже багаті на вітамін С шипшина, кропива, суниці, смородина, зелена цибуля, молода картопля, квашена ка­пуста (з розсолом), баклажани, кабачки, обліпиха, ананаси, барбарис та інші продукти. Зменшення вмісту його в орга­нізмі людини знижує стійкість проти інфекційних захворю­вань. Повна відсутність призводить до цинги. Добова по­треба людини у вітаміні С становить 70-120 мг.

    Вітамін Н (біотин) — міститься у горосі, сої, цвітній ка­пусті, цибулі, грибах, помідорах, кукурудзі; найбільше — у картоплі та цвітній капусті. Цей вітамін відіграє важливу роль в обмінних процесах шкіри. За його нестачі виникає нудота. Добова потреба людини у вітаміні Н становить 0,15-0,3 мг.

Вітамін К міститься у шпинаті, томатах, зеленому го­рошку, моркві, петрушці, бобових, злаках, ягодах. Цей вітамін потрібен організму для нормального згортання крові; він бере участь у внутріклітинному обміні речовин. Як лікувальний засіб вітамін К використовують у разі легене­вих та шлунково-кишкових кровотеч, геморогічних діатезів у новонароджених, у хірургічній та стоматологічній прак­тиці. Добова потреба людини у вітаміні К — 0,2-3 мг.

Вітамін Р міститься в овочах, аронії, горобині, смороди­ні, лимонах, чаї. Цей вітамін знижує проникність стінок су­дин. Добова потреба людини у вітаміні Р становить 25-35 мг.

Вітамін РР (нікотинова кислота) є у багатьох злаках, бобових, овочах, фруктах; його нестача призводить до втрати апетиту, проносів, послаблення пам'яті. Добова по­треба людини у вітаміні РР — 20 мг.