«Ось хоча б і Різдво.
Зате який відчуваєш священний трепет, якими добрими поривами повнишся! Я завжди
чекав цих днів як найкращих у році. Це радісний час – дні милосердя, доброти,
всепрощення. Це єдині дні у всьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою,
вільно розкривають один перед одним свої серця і бачать у своїх ближніх, –
навіть у незаможних і знедолених, – таких же людей, як і вони самі, що бредуть
однією з ними дорогою до могили, а не якихось істот іншої породи, яким варто
йти інакшим шляхом. А тому, дядечку, хоча це й правда, що на Різдво мені ще
жодного разу ні золота, ні срібла не додалось, я все одно вірю, що воно
приносить мені добро і буде приносити добро. Тож хай живе Різдво!»
Чарльз
Діккенс, «Різдвяна історія»