Психологія для учителя!

ЧИ СТІЙКІ ВИ ДО СТРЕСУ?

Стрес – це не те, що з вами трапилося, а те, як ви це сприймаєте.

Ганс  Сельє

Т Е С Т

Щоб зрозуміти, якою мірою ви піддаєтеся стресам, відповідайте на запитання тесту. За кожну позитивну відповідь нарахуйте собі один бал, а за кожну негативну – п’ять балів.

º Чи встигаєте ви щодня обідати?

º Чи спите по сім – вісім годин на добу?

º Чи спокійно протікає ваше сімейне життя?

º Чи є у вас друг, готовий допомогти у важку хвилину?

º Чи займаєтеся ви регулярно сортом?

º Чи курите ви?

º Чи полюбляєте спиртне?

º Чи відповідає ваша вага вашому зросту?

º Чи вистачає вашої зарплати на покриття ваших витрат?

º Чи маєте ви тверді переконання?

º Чи регулярно ходите в театр і кіно?

º Чи багато у вас знайомих і друзів?

º Чи ділитеся ви з ними наболілими проблемами?

º Чи зберігаєте спокій під час сварки?

º Чи розповідаєте ви про свої проблеми й турботи сусідам і товаришам по службі?

º Чи знаходите час для відпочинку?

º Чи вмієте раціонально організувати свій час?

º Чи п’єте щодня міцний чай або каву?

º Чи любите спати вдень?

Тепер підрахуйте бали:

менше 30 балів – ви взагалі не піддаєтеся стресам;

30 – 44 бали – легко ставитеся до стресових ситуацій;

50 – 74 бали – із труднощами долаєте їх;

понад 75 балів – щоб вийти зі стресу, вам потрібна допомога друзів або медицини.

Історія виникнення Дня захисту дітей!

За однією з версій у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан – Франциско зібрав групу китайських дітей – сиріт і влаштував для них святкування Дуань – у – Цзе (Фестивалю човнів – драконів), дата якого якраз припала на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення «дитячої» конференції у Женеві.

Офіційна версія виникнення Дня захисту дітей!

Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей 1 червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено в 1950 році. ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини – одним із пріоритетів у своїй діяльності. В Україні цей день відзначають з 1998 року. У 1991 році Україна  приєдналася до Конвенції ООН про права дитини. З 27 вересня 1991 року для України набула чинності Конвенція Організації Об'єднаних  Націй про права дитини, згідно з якою кожна держава  зобов’язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому  житті, забезпечувати їй повноцінне  дозвілля та відпочинок, сприяти наданню відповідних можливостей для цього. Цією конвенцією також чітко визначено, що дитина має право на захист від фізичного та психічного насильства. Проте, не завжди деклароване стає реальним.

У  Міжнародного дня дітей є прапор. На зеленому тлі, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі, розміщені фігурки – червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, - це символ нашого загального дому.

День захисту дітей – це не тільки веселе свято для самих дітей, це і нагадування суспільству  про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни!

31 травня

 Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням!!!

Результати

учасників конкурсу

«КОЛОСОК - весняний  - 2017»!

Знайди себе та перевір свій результат!

Вітаємо! Бажаємо успіху!

За посиланням!!!

Вітаємо

дипломантів  та учасників

Всеукраїнської  біологічної  олімпіади

Олімпус  –  Весняна сесія  –  2017,

організованої  Львівським Інститутом Розвитку

 Шкільної Освіти!

  З нами цікаво й пізнавально! Приєднюйся!!!

Бджоли – метеорологи!

●Ранній виліт бджіл – настане рання весна.

●Якщо у квітні кропивниця сідає на вулики – буде медовий рік.

●Бджоли виявляють велику активність – погода буде гарною.

●Якщо навесні першими вилетіли червоні метелики – літо буде багате на мед, а якщо білі – мокре й щедре на молоко.

●Бджоли сидять на стінах вуликів – до спеки.

●Якщо хмарно, а бджоли не ховаються у вулик і продовжують літати в поле – дощу не буде.

●Бджоли щільно затягують вічка у вуликах прополісом – на холодну зиму, а залишають льоток майже відкритим – на теплу зиму.

●Бджоли вилітають із самого ранку, а навколо квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.

22 травня – Міжнародний день біорізноманіття!

INTERNATIONAL DAY FOR BIOLOGICAL DIVERSITY

Свято національної єдності!

Одягни вишиванку – підтримай українські традиції!!!

Результати учасників

II Всеукраїнського Інтернет – конкурсу 
«УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2017»

за версією науково – популярного природничого журналу «КОЛОСОК»!

Номінація «БІОЛОГІЯ»

«Немає нічого більш винахідливого, ніж природа»

Цицерон

Ц і к а в и н к и    п р о    т в а р и н!!!

→ Найшвидший наземний ссавець: гепард, який при гонитві за здобиччю розвиває швидкість 120 км/год.

→ Найвищий наземний ссавець: жирафа, зріст якої сягає 6 м.

→ Найменший ссавець: малий підковоніс, довжина якого становить 29 – 33 мм, а маса – 3,6 – 8 г.

→ Найбільший безхребетний: гігантський кальмар. Разом зі щупальцями його довжина становить понад 20 м.

→ Найтриваліша  вагітність: 660 днів, або близько 22 місяців, в індійського слона.

→ Найдовше живуть: деякі сейшельські  гігантські  черепахи – до 300 років.

→ Найдовший міграційний шлях: полярний крячок щороку пролітає 40 000 км від північного полюсу до південного й назад.

→ Жаби здатні пристосуватися до життя за найрізноманітніших умов. Вони можуть жити на висоті 8 000 м над рівнем моря (в Гімалайських горах) і у вугільних шахтах на глибині 340 м.

→ Жук – ковалик довжиною 10 мм, рятуючись від ворогів, здатний підстрибнути вгору на 30 см.

→ Летючі риби можуть подолати в повітрі відстань близько 1 км, при цьому край їхнього хвостового плавника має бути занурений у воду.

→ Під час Другої світової війни сапсанів убивали, оскільки вони полювали на поштових голубів, що передавали військові повідомлення.  Самець сапсана майже на третину менший за самку, окрім того, він відрізняється темним оперенням на вершку голови, по боках якої чітко виділяються темні «вуса». У цього сокола великі очі й гострий зір. Свою жертву птах може розпізнати навіть із висоти 300 метрів. Сапсану загрожує зникнення – чисельність його популяції невпинно зменшується.

→ Вік чорного ведмедя можна визначити за зубами, на розрізі яких видно кола, як на стовбурі дерева. Чорний ведмідь полює на сніжних кіз, скидаючи їх зі скельних полиць.

→ Жирафа має таку саму кількість шийних хребців, як  і  більшість ссавців, проте вони значно довші. Самки жирафи пасуться до 12 годин на день, самці – менше. При світлі місяця тварини годуються й вночі. Довгий час вважали, що жирафи німі. Проте це не так, у них є голосові зв’язки, тому вони можуть видавати звуки. Доросла жирафа за день поїдає близько 60 кг листя і ростків, що відповідає в середньому приблизно 1/7 від її маси.

→ Індійський носоріг може отримати сонячний удар. Для  захисту від сонячних променів він періодично приймає грязьові ванни.

→ Найбільша кількість хребців – у змій: до 435.

→ Осьовий кістяк акули складається приблизно з 400 хребців. Набагато більшою кількість хребців була у викопних хребетних. Наукові факти підтверджують, що рекорд гігантської змії Archaeophis proavus поки не перевершений – 565 хребців.

Джерело: Біологія. Шкільний світ
 /Газета для вчителів біології та природознавства/.

 На виконання наказу Міністерства освіти й науки України «Про затвердження Положення про Міжнародний інтерактивний природничий конкурс «Колосок»», з метою ефективної реалізації Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо – математичної освіти, з метою пошуку, підтримки талановитих школярів і популяризації природничих знань у Поршнянській ЗОШ I – II ступенів 28 квітня відбувся Міжнародний  інтерактивний природничий конкурс « КОЛОСОК – весняний - 2017».

 Цього року тематика завдань конкурсу складалася з наступних розділів: «Атмосфера і людина», «Географія у числах», «Малеча Сонячної системи». Учасниками стали 17 учнів 1 – 9 класів!

Бажаємо успіхів та перемоги у конкурсі!!!

НА ПАМ’ЯТЬ ПРО ЧОРНОБИЛЬ!

Цвітом вся покрилась

У лузі калина,

Тяжко зажурилась

Моя Україна.

Гірко затужила

Слізно заридала,

Ох і тяжка доля

Знов її спіткала.

Де ж горе взялося?

За чию провину?

Та й занапастило

Рідну Україну.

Прип`ять тихо, мирно

Собі протікала,

Звідки оте лихо

Вода чорна стала.

Люди свято ждали

Хто ж біду наслав,

Садки пожовтіли

Цвіт білий зав`яв.

За що Україні

Такі тяжкі муки,

За що безневинні

Страждатимуть внуки?

Усе, що нажите

Люди залишили,

Серцю все рідне

Навік залишили.

Зона закрита,

Як страшно це чути,

Була ж вона рідна

Навік не забути.

Усе здичавіло

Поля і діброви,

Лиш спомин лишило

Про землі чудові.

Не раз, Україно

Ти тяжко страждала,

Але вірність козацька

Тебе рятувала.

Сини твої, ненько

Тебе визволяли,

Життя не жаліли

Тобі віддавали.

І сила козацька

Цей раз не зганьбила,

Тебе рятувала

Країно, єдина.

Тих пом`янемо

Кого з нами нема,

Але ти, Україно

     Вічно  жива.

Антоніна Грицаюк

22 квітня – Міжнародний  день Землі!

Зупинись! Прочитай! Розкажи іншим!

Перлина  тваринного  світу  Ао - Теа - Роа!

Рекомендуємо переглянути цікаві вебінари!

Тема. Проблемний метод викладання біології на прикладі матеріалу:

7 класу

Відеозапис вебінару

Переглянути презентацію!

8 класу

 Відеозапис вебінару

Переглянути презентацію!

9 класу

Відеозапис вебінару

Переглянути презентацію! 

Вебінари,  майстер – класи,  інтерактивне навчання!!!

Інформаційна  цікавинка!

Тема. Імунітет.

  Серед багатьох видатних учнів Джона Гунтера увічнив своє ім’я в історії медицини Едвард Дженнер (1719 - 1823), якому людство зобов’язане введенням  у широку практику запобіжного способу щеплення коров’ячої віспи.

 Епідемія віспи була страшним лихом для людства. У ХVII - XVIII століттях у  Європі хворіли на віспу щороку до 12 мільйонів осіб, з них помирало 1,5 – 2 мільйони, значна частина тих, хто перехворів, втрачала зір. Велика смертність (до 90 - 95%) спостерігалася у країнах, куди її заносили вперше. Такі нищівні епідемії були в Сибіру в XVII столітті. Європейські завойовники і перші переселенці в Америці штучно поширювали віспу між індійцями для їхнього знищення. Здавна суто емпірично було помічено, що ті, хто перехворів навіть на легку форму віспи, набувають стійкої несприйнятливості  до хвороби. Але щеплення  - варіоляція – інколи викликало дуже тяжке, а то й смертельне захворювання.  Особа,  якій зробили щеплення, крім того,  могла стати джерелом зараження для оточення.

  Едварду Дженнеру належить велика історична заслуга щодо  введення в медичну практику запобіжних щеплень коров'ячої віспи  ( вакцинація ) замість небезпечних щеплень віспи від людини.

  Е.Дженнер після одержання медичної освіти працював інтерном у Дж. Гунтера, пізніше  – лікарем сільських общин. У  процесі роботи він довідався, що, за переконаннями селян, особи, які перехворіли на коров'ячу віспу (cowpox),  не хворіють на людську віспу. Про це Е. Дженнер повідомив Дж. Гунтерові, який порадив йому пильно вивчати цю справу. Е. Дженнер протягом 20 років, простеживши за деякими особами, які перехворіли на коров'ячу віспу, зміг  пересвідчитися у їхньому імунітеті під час нерідких у ті часи вибухів епідемій натуральної віспи. Він вивчив, які щеплення, з яких саме висипних захворювань у корів, відомих під загальною назвою  cowpox, дають імунітет і в який період захворювання  ці щеплення найбільше дієві. Маючи  вже такий досвід, Е. Дженнер у 1796 року прищепив уміст віспяної пустули з руки служниці сусіднього фермера, яка хворіла на коров'ячу віспу, хлопчикові Джонсові Фіпсу, якому пізніше було прищеплено натуральну віспу, що  не спричинилося до захворювання. Лише через два роки Е. Дженнер опублікував свої спостереження англійською мовою. Запропонована ним запобіжна вакцинація швидко поширилася в різних країнах на різних  континентах. Після  короткого перебування в Лондоні для популяризації вакцинації Е. Дженнер повернувся на попереднє місце сільського лікаря, де й прожив усе своє життя, незважаючи на численні почесні запрошення з різних країн. Він не забував  Джонса Фіпса, побудував йому будинок і посадив навколо нього розарій.

  Запропонований Е. Дженнером   спосіб вакцинації не дістав в Англії підтримки і не був навіть опублікований Лондонським королівським товариством. У другій половині ХІХ століття  в Англії було організовано навіть противакцинаційну лігу, яка домоглася скасування обов’язкового щеплення віспи,  унаслідок чого в Англії спостерігалися великі спалахи віспи навіть у порівняно недавні часи.

  Лише  через  півтора століття у 1958 році, на  ХІ сесії Всесвітньої асамблеї з охорони здоров'я за  пропозицією радянської делегації було прийнято резолюцію про проведення глобальної програми ліквідації віспи. Радянський Союз узяв активну участь  у реалізації цієї програми: країна безплатно передала  ВООЗ  понад 1,5 млрд доз  віспяної вакцини. Останній випадок у світі було зареєстровано 26 жовтня 1977 року ( Сомалі). Офіційно перемогу над віспою проголошено на сесії ВООЗ у травні 1980 року.

О Л І М П У С!

 04 квітня 2017 року у Поршнянській ЗОШ  I - II ступенів відбулася Всеукраїнська біологічна  олімпіада  Олімпус  Весняна сесія на базі матеріалів, розроблених педагогічним колективом Інституту Розвитку Шкільної  Освіти  (ІРШО, м. Львів). У ній брали участь учні 6 – 9 класів.

 Олімпіада включала 30 тестових завдань різної складності багаторазового вибору. До кожного завдання в тестах було запропоновано 4 варіанти  відповідей, із яких правильним може бути один, кілька, всі, а може і не бути правильного варіанту. Учень також мав можливість залишити питання без відповіді!

Такого рівня олімпіадні завдання вносять різноманітність у систему занять, є цікавим доповненням при освоєнні освітніх програм, а також є зовнішнім джерелом оцінки рівня знань учнів.

Бажаємо успішних результатів!!!

В А Ж Л И В О!

Навчайся - це цікаво й корисно!!!