Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! Слава Україні! Героям Слава! Keep calm. Believe in the Armed Forces Ukraine. Together to victory! Glory to Ukraine! Glory to Heroes!

Словник

пʼятниця, 23 вересня 2016 р.

Вибір продукції, безпечної для здоров'я і довкілля!!!


   Всі ми є споживачами товарів. І якщо ще кілька років тому українці надавали перевагу недорогій продукції, зараз дедалі більше покупців змінюють свої вподобання. Зростає потреба в товарах, хоч і дорожчих, проте якісніших та безпечніших у споживанні. Ця продукція повинна відповідати основним вимогам охорони здоров'я, а її виробництво -  менше впливати на довкілля. Тож виробники в різних країнах змушені враховувати й екологічні аспекти її якості. Товари, які ми споживаємо, виробляються сотнями промислових і сільськогосподарських підприємств. Виробники прагнуть звернути увагу покупців на свою продукцію й застосовують для цього екологічне маркування - спеціальні позначки, що підкреслюють безпечність товару для природного середовища й здоров'я споживачів.

 Впроваджує системи екологічного маркування Асоціація незалежних міжнародних організацій Global Ecolabelling Network (GEN). В Україні відповідний знак «Екологічно чисто та безпечно» («Зелений журавель») використовується з 2002 року за сприяння громадської екологічної організації «Жива планета» (Мал. 1) Цей знак засвідчує, що продукція пройшла спеціальну експертизу з оцінки впливу її виробництва на довкілля протягом повного життєвого циклу («full life cycle»), починаючи з використання сировини й закінчуючи утилізацією (Мал. 2).





   Одним з перших знаків, що вказував на екологічо чисту продукцію, (тобто на таку, виробництво якої на жодній стадії не забруднює довкілля), став «Блакитний Янгол». Цим екологічним знаком почали маркувати продукцію в ФРН з 1978 року (Мал.З). Сам символ запозичено з емблеми Програми ООН з охорони навколишнього середовища.


   Після створення ЄС, перед країнами - членами товариства постала проблема єдиного спільного маркування екологічно чистих товарів європейських виробників. Була створена так звана «Маргаритка» (Мал. 4).Японський «Екознак» (Мал.5) та скандинавський «Білий лебідь» (Мал.6) теж свідчать про екологічну чистоту продукції.

 






   Безпечна для здоров'я людей та якісна продукція позначається також знаками державної сертифікації. Вони засвідчують, що даний товар відповідає державним стандартам якості певної країни. Часто товар може відповідати стандартам якості кількох країн, тоді позначок державної сертифікації на ньому може бути декілька.
 Часто позначки екологічності продукції наносяться безпосередньо виробниками. Таким чином, вони підкреслюють, що товар виготовлено за технологіями, безпечнішими для довкілля і стимулюють покупця обирати саме таку продукцію. Наприклад, руйнування озонового шару викликало стурбованість населення. Тому виробники переважно парфумерної продукції та холодильників змушені були замінити фреон на речовини, які не руйнують озоновий шар. В результаті на спреях та холодильних агрегатах (Мал. 8) з'явились відповідні позначки.




   Після використання продукту майже завжди залишається його упакування, яке найчастіше викидається на смітник. Багато екологічних позначок розміщуються саме на обгортці, закликаючи якомога повніше використовувати ці вторинні ресурси, не перевантажуючи сміттєзвалищ. Найчастіше на пакункових матеріалах забражається німецька " Der Grune Punkt " ("Зелена Крапка") (мал. 9). Вона почала застосовуватися з 1990 року й дає гарантію, що маркований цією позначкою пакунок буде прийнятий у пункті вторинної переробки й придатний для виготовлення іншої продукції.
    Проблема  побутових відходів - одна з найгостріших екологічних проблем. Оскільки значна частина сміття - продукція хімічної промисловості (пластикові пляшки, пластмасові речі, синтетичні тканини тощо), то його природне розкладання практично неможливе. Натомість, промислова вторинна переробка ~ справа цілком доступна й необхідна. Для цього потрібно лише сортувати сміття, викидаючи різні його види у відповідні контейнери (окремо скло, пластик, метал тощо) для подальшої їх переробки, про можливість чого вказують відповідні позначення, наприклад (Мал. 10).




   Надійне офісне, інформаційне та освітлювальне обладнання є запорукою збереження здоров'я користувача. Тому, крім сертифікаційних знаків, товари країн ЄС часто мають позначку «ENEC» European Norms Electrical Certification») (Мал. 11). 



  Побутове електрообладнання, що відповідає за якістю європейським стандартам, часто позначається сертифікаційним знаком «Keymark» (Мал. 12).




   Побутові хімічні речовини, необережне використання яких може викликати подразнення, несуть попереджувальне маркування (Мал. 13). 


   Крім таких позначень, товари широкого вжитку та побутової хімії часто попереджають про шкоду для довкілля (Мал. 14). Такі позначки стимулюють свідомий вибір споживача - користуватись небезпечним маркованим товаром чи надати перевагу його нешкідливим аналогам.






Джерело: МОНПСУ та ВГО " Жива планета"






середа, 14 вересня 2016 р.

О х о р о н а    п р и р о д и!


1. Про які заповідники йдеться? Доповніть розповіді про них.
а)  Цей заповідник організовано 1921 р. Він являє собою масив цілинного степу, єдиний, що зберігся у Європі. У заповіднику налі­чується понад 360 видів рослин, утримуються рідкісні тварини з усіх частин світу.
Асканія-Нова.
б)  На території цього гірського заповідника знаходиться найвища вершина України. Унікальною є фауна амфібій заповідника, а запашні весняні квіти, які ми звикли бачити на клумбах, ростуть тут в одній із долин.
Карпатський заповідник.
2. Кому з відомих українських поетів належать слова: «Любімо, бережімо природу — вічне джерело нашого життя і творчості. Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми їй можемо дати!»
М Рильському.
3. Назвіть єдиний у світі мінералогічний заповідник. Коли його утворено?
Ільменський заповідник. 1920р.
4. Де знаходиться сад, закладений Т. Г. Шевченком, який згодом оголошено «Заповідником Т. Г. Шевченка»?
   На півострові Мангишлак, у колишньому Новопетрівському укріпленні. Т. Г. Шевченко, позбавлений права писати й малювати, засланий Миколою І до безводного казахського степу, сім років трудився над тим, аби серед пісків виник чудовий зелений оазис, даруючи людям радість, віру, надію. Вшановуючи своєрідний подвиг великого Кобзаря, мешканці півострова дбайливо охороняють вирощений ним сад.
5. «Найстрашніший звір на Землі», — проголошує напис на вході до одного із зоопарків Німеччини. Коли зацікавлений відвідувач притуляє обличчя до масивних ґрат і зазирає всередину, — він бачить себе. За гратами встановлено дзеркало... Чи безпідставним є напис на вході?
Ні. Людська діяльність настільки змінює природу, що це, почасти, загрожує існуванню самої людини.
6. За якими ознаками визначають види рослин і тварин, які підля­гають охороні?
Види - релікти, види - ендеміки та види, які мають господарське значен­ня. Через хижацьке використання вони опинилися під загрозою зникнення.
7. Які види господарської діяльності людини найбільш небезпечні для чисельності популяцій?
Найбільш небезпечним є чинник нераціонального використання, а також забруднення навколишнього середовища, руйнування, пору­шення природних місць існування живих організмів.
8. Чи потрібно зберігати всі види, чи не буде великої шкоди, якщо частину з них буде втрачено?
Оберігати потрібно всю видову різноманітність природи, оскільки всі види пов 'язані між собою різними, часто віддаленими зв 'язками; багато видів ще не досить вивчені. Важко оцінити значення хижаків, організмів - індикаторів середовища тощо.
9. Чи завжди проблема раціонального використання, охорони виду пов'язана із збільшенням чисельності популяції?
Ні. Прикладом може бути відлякування птахів від аеродромів.





вівторок, 6 вересня 2016 р.

Вітаємо переможців
Міжнародного природничого інтерактивного конкурсу 

«Весняний колосок - 2016»!



87,5 %  уч. -  сертифікат "Золотий колосок"!
12,5 %  уч.  -  сертифікат "Срібний колосок"!















Координатори:   вчитель біології Іванець В. М.
                              вчитель географії  Кузик І.В.











вівторок, 30 серпня 2016 р.

С Е Р Ц Е

Серце – джерело життя, початок усього, 
сонце мікрокосмосу, 
від якого залежить вся сила і свіжість 
організму. 
Ніщо не може замінити серця і взяти на себе
 його функції…
Вільям Гарвей, англійський фізіолог  XVII 
століття


«Ч и    в і д о м о    в а м,    що…»
1. Людське серце б’ється з частотою приблизно 70 разів за хвилину, серце землерийки – приблизно 600, серце колібрі – 1300 разів, а серце блакитного кита – 10 разів за хвилину;
2. За рік ваше серце скорочується приблизно 42 075 900 разів, а за середньої тривалості життя – майже 3 мільярди, плюс – мінус кілька мільйонів;
3. Проганяючи кров через усе тіло, людське серце створює такий тиск, що може фонтанувати струменем крові більш ніж на 9 м;
4. Протягом усього життя серце проштовхує майже 150 мільйонів літрів крові. Приблизно за 25 днів серце може наповнити нею басейн для плавання, якщо у вас є для цього зайвий запас. Загалом ваш організм містить майже 4 л крові;
5. За рік ваше серце прогнало 3 152 715 л крові;
6. Кожні 17 хвилин уся кров вашого організму проходить через щитоподібну залозу;
7. Серце звичайної жінки приблизно на 20% менше за серце звичайного чоловіка;
8. Ваше серце б’ється з частотою 100 800 ударів за добу. За рік воно зробило колосальну кількість ударів – 36 792 000;
9. Люди не мають здатності змінювати ритм серцебиття, а ось комахи це вміють.
Г О Л О В Н И Й    М О З О К

Мозок – інтегральна модель Всесвіту.
Н.П.Бехтерєва



«Ч и    в і д о м о    в а м,    що…»
1. Головний мозок собаки важчий за  спинний у 5 разів, мавпи – у 15 разів, а людини – у 49 разів;
2. В головному мозку міститься близько 14 млрд. нервових клітин. Для того щоб така значна їх кількість могла поміститися у відносно невеликому за об’ємом черепі, й утворилися у процесі історичного розвитку звивини і борозни;
3. Маса мозку не впливає на розумові здібності людини, які залежать лише від кількості між нейронних контактів;
4. Серед ссавців найменш розвинута нова кора у їжаків – 32,4% від усієї поверхні кори, у кроля – 56%, у собаки – 84,2%, у шимпанзе – 93,3%, у людини – 95,6%, у дельфіна – 97,8%.

   17 квітня 1955 року 76 – річного Альберта Ейнштейна  доставлено у Принстонський госпіталь із скаргою на біль у серці, а на наступний ранок видатний фізик помер від масивного крововиливу після розриву аневризми аорти. Багатьом ученим не давала спокою геніальність Альберта Ейнштейна, тож через 7 годин після смерті видатного фізика було дано команду витягнути мозок для проведення досліджень. Цим займався патологоанатом Томас Харвей, який через внутрішню каротидну артерію увів 10% розчин формаліну, витягнув мозок і надалі зберігав його у 10% формаліновому розчині. Т. Харвей сфотографував мозок під різними кутами, а пізніше розрізав його на 240 блоків. Отримані сегменти він упакував у колоїдну плівку. Історія вийшла досить дивна, оскільки жодної документальної згоди на витягнення мозку учений не давав, а родичі погодилися на це вже постфактум. Сам же патологоанатом невиразно пояснив, що А. Ейнштейн дав згоду, але, кому дав і коли, не зрозуміло. Ці наукові дослідження засвідчили, що ділянки мозку А. Ейнштейна, що відповідали за мову та мовлення, зменшені, тоді як ділянки, які відповідали за обробку чисельної і просторової інформації, збільшені. Першу наукову працю, присвячену вивченню мозку А. Ейнштейна, виконали М. Даймонд, Г. Мерфі, А. Сшейбель і Т. Харвей, вона була опублікована в журналі «Експериментальна нейрологія» у 1984 році. Учені підтвердили, що кількість гліальних клітин  в Альберта Ейнштейна перевищувала середній рівень, проте точної кількості нейронів і нейроглійних клітин не було підраховано, замість цього наведено їх співвідношення, що ставило дослідження під сумнів. Інша наукова праця була вже опублікована у 1996 році. Згідно з нею, мозок А. Ейнштейна важив 1230 г, що менше за середню вагу мозку людини в цьому віці, що становить 1400г. Результати ще одного дослідження були опубліковані в медичному журналі «The Lancet» уже в червні 1999 року. Мозок ученого порівнювали зі зразком мозку людей, вік яких був 57 років. Були виділені ділянки мозку вченого, що мають великі розміри та відповідають за здібності до математики. Було з’ясовано, що мозок  А. Ейнштейна на 15% ширший, ніж у середньому. Цікавим було й те, що жодна з численних хвороб літнього А. Ейнштейна, здається, не вплинула на здоров'я його мозку. За попередні роки зрізи мозку вченого були відправлені для вивчення дослідникам у всьому світі, але, на жаль, на цей момент знайти ключ до його геніальності нікому так і не вдалося.