Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! Слава Україні! Героям Слава! Keep calm. Believe in the Armed Forces Ukraine. Together to victory! Glory to Ukraine! Glory to Heroes!

Словник

неділя, 17 листопада 2019 р.

Казкотерапія на уроках біології!
Екологічна казка
«У пошуках квітки щастя»


 У королівстві Біос надзвичайна подія – святкування з нагоди утворення нової компанії « Природа плюс ». На святкування запрошені вельмишановні гості: представник департаменту водних ресурсів – Літос, повітряних просторів – Атмос та їхні підлеглі. Але святковий настрій всіх гостей був зіпсований черговою пліткою, що буцімто директор компанії зовсім не цікавиться справами захисту природи, а заклопотаний власними інтересами. Ця чутка дійшла і до поважної дами – королеви Екос. Недовго думаючи, вона вирішила особисто зустрітися з директором компанії, щоб з׳ясувати всі нюанси цієї справи. По дорозі до кабінету директора, Екос розкидала довкола себе чудові квіти, наповнила атмосферу їх п׳янким ароматом, щиро обдарувала всіх присутніх сяйвом сонячного світла. У кабінеті директора компанії королеву зустрів Вейс, молодий чоловік років 25. Він люб׳язно прийняв гостю. Між ними зав׳язалася розмова. Чи правда, що ваша компанія, надівши маску захисниці природи, керується лише матеріальними інтересами? – відразу ж запитала королева. Дивлячись з якого боку подивитись. Нині природа не головне, – відповів Вейс. – Сьогодні набагато важливішими є чудеса техніки, надпотужні машини, новітні технології.
Королева зрозуміла, що цього молодого і самовпевненого чоловіка не переконають ніякі аргументи. Припущення Екос розвіяла чарівна білявка, яка квапливо зайшла до кабінету. Це була наречена Вейса – Едель. Зі сторони було помітно, що чоловік кохає її. А як відомо, кохання творить дива, змушує переосмислювати свої погляди і своє життя. Королева Екос вирішила провчити зухвальця. Легким помахом чарівної палички вона перенесла закоханих людей на гірські вершини безлюдного острова, розлучивши їх глибоким проваллям. Щоб зустрітися із своєю коханою, Вейсу потрібно було подолати цю перешкоду. Вейс усвідомлював безнадійність ситуації, в яку він потрапив. Всі багатства світу він ладен був віддати, щоб зустрітися з нареченою, але навкруги нікого не було, хто міг би йому допомогти. Лише в небесній висоті виднілися птахи – хижаки, в провалі вирувала бурхлива гірська річка, над урвищем схилилось одиноке старе дерево, висока трава обіймала йому ноги, квіти похилили свої голівки до землі. Довкола стояла німа тиша. У відчаї Вейс опустився на зелений килим трави під деревом, пильно вдивлявся на інший бік прірви в надії побачити кохану Едель. Невідомо скільки часу просидів чоловік, аж ось старе дерево спустило свої руки-віти до його обличчя, обняло за плечі і заговорило людським голосом:
Я старе одиноке дерево. Мені відомі твої почуття. Я готове стати тобі в пригоді, але потрібно, щоб і ти допоміг мені. – Від такої пропозиції у Вейся загорілися очі, а дерево продовжувало далі: користуючись моїм віком і моєю добротою в корі у мене поселилось багато комах-шкідників та їх личинок. Чимало шкоди завдають мені ці паразити. Зовсім виснажили мене. Я стало кволим і безпомічним. Зарадь моїй біді і я тобі в пригоді стану. Вейс відправився у пошуки птахів – санітарів. Довго ходив він чи ні, аж ось почув такий знайомий барабанний стукіт дятла. На пропозицію чоловіка оглянути  хворе дерево дятел відповів:
Наше сімейство з радістю пристало б на твою пропозицію, але у дуплі самотнього велетня живе страшний звір – змія. Вона знищує наші яйця і пташенят – діточок наших. Допоможи нам позбавитись цього ворога і ми тобі в пригоді станемо. Усвідомлюючи свою безвихідь, Вейс повернувся до старого дерева, знайшов змію і розповів їй свою історію. Виявилося, що не така вона вже й зла, як про неї говорять. Колись давно я попала в цупкі кігті сокола, – говорила вона. – До самого неба здійняв він мене, несучи до свого гнізда. Я намагалась звільнитись з його смертельних обіймів. Мої старання не були марними. З небесної високості я падала додолу. Розбитись об землю мені не дало це дерево, яке впіймало мене своїми руками – гіллям. Впродовж багатьох років ми живемо разом, радіючи сонцю, новому дню і безмежно сумуючи за своїми рідними. Я готова допомогти тобі, але для цього виконай моє прохання. Віднеси мене у темний гай, бо я вже стара стала і самотужки мені туди не дістатися. А поруч із моїм покровителем – деревом посади ліс. Тоді всі твої проблеми будуть вирішені, – продовжила змія.
Виконавши всі побажання своїх доброзичливців, Вейс помітив, як змінилося все довкола. Весело защебетали пташки, розпустилися квіти, піднявши свої голівки до сонця, зашелестіло листям старе дерево, ожила комашня в шовковистій траві, бджілки квапливо перелітали з квітки на квітку, метелики тріпотіли своїми крильцями у повітрі, настояному на п׳янкому ароматі квітів. Незбагненна краса оточувала все довкола. Вейс зрозумів, що нічого подібного він не відчував і не бачив до цього часу, збагнув, як багато втратив у своєму житті. Старе дерево схилило свої віти, проклавши Вейсу шлях на протилежний бік провалля. Серед цієї неповторної краси молодий чоловік побачив свою наречену. Після тривалих випробувань воз׳єднались люблячі серця, а на місці їхньої зустрічі виросла квітка щастя едельвейс ( Едель і Вейс).

Відтоді в королівстві Біос відбулися дивні зміни. Компанія «Природа плюс» зайнялася вирішенням питань захисту довкілля. Вейс після пережитих перипетій відчув себе безмежно щасливим, адже одержав від долі все необхідне для щастя: улюблену справу, прихильність королеви Екос, прекрасну Едель, вірних і безкорисливих друзів. Любов до рідних, до близьких, любов до всього живого відкрила шлях до істини. Хай у всіх нас складається все так чудово. Але це досягається не завжди легко. То ж навчайтесь, пізнавайте світ, бережіть матінку – природу, тварин – друзів своїх менших, і тоді вони стануть вам у пригоді, а квітка щастя – едельвейс осяє ваш життєвий шлях.