☻☻☻Потоваришуйте з дитиною за вiдеоiграми!
Ерік Расмуссен
Ми далеко відійшли від дискет та зелених
екранів. Реалістичність сьогоднішніх відеоігор та додатків просто вражає. Вони
різняться від найпростіших, для дошкільнят, до справді складних, для старшокласників. Американські діти в середньому витрачають близько 7 % активного часу за
відеоіграми. Хіба це не привід поміркувати про те, як ми можемо допомогти дітям
найкраще витратити цей час мандрівок віртуальними світами?
Маю два найяскравіші спогади з третього класу.
По - перше, саме цього року я почав вивчати таблицю множення. Множити на десять я
й зараз непогано вмію, а для чогось складнішого мені тепер потрібен
калькулятор. А по-друге, саме в третьому класі я вперше зіграв у «Oregon Trail»
(«Орегонський шлях», освітня комп’ютерна гра про американських піонерів, що
широко використовували в американських школах). І я не пам’ятаю, скільки разів
ламалася моя машина, як мої діти хворіли на кір чи коли в мене крали свійську
худобу, проте чудово пригадую, як з нетерпінням чекав на свою чергу посидіти в
куточку класу, прокладаючи віртуальний шлях до долини Вілламетт.
Відеоігри різняться від
«стрілялок», де гравець є головною дійовою особою, до «стратегій» та спортивних
ігор. Найбільше слів сказано про ті ігри, що вважаються «жорстокими». Через
таку стурбованість про зміст сюжетів відеоігор, про насильство й жорстокість,
що трапляються у них, в індустрії відеоігор було створено рейтингову систему,
таку, як і в кіноіндустрії. У рейтингу зазначено, для якого віку призначено гру,
від «Для наймолодших» до «Лише для повнолітніх», хоча більшість ігор дозволено
для будь-якого віку. Але серед безлічі нарікань на відеоігри майже ніхто не
згадує, що серед них трапляються й напрочуд пізнавальні. І, спробувавши
погратися разом із дитиною, можна зробити для себе багато цікавих відкриттів.
Наприклад, за результатами
дослідження, проведеного 2011 року, з’ясувалося, що часто дружні стосунки дітей
віком від 11 до 16 років з батьками склалися завдяки тому, що батьки грали
разом зі своїми доньками в ігри, призначені для їхнього віку. Крім того, під
час цього самого дослідження було визначено, що в дівчат рідше виникають
симптоми депресії та тривоги, а також вони більше схильні до виявів доброти та
щедрості, якщо часто грають у відеоігри разом із батьками. Тобто, так само як і
у випадках з телепередачами та іншими формами медійної інформації, участь
батьків та їхня зацікавленість тим, у що грають їхні діти, може відчутно
допомогти дітям узяти для себе щось хороше з ігор, водночас уникаючи шкідливого
впливу.
Щоб діти витрачали час за
іграми з максимальною користю, батьки можуть, наприклад:
→ Грати у відеоігри разом із
ними!
Якщо ваша дитина щиро
цікавиться іграми — приєднуйтесь до неї! Автори згаданого вище дослідження
вважають, що, долучившись у її активному дозвіллі, ви продемонструєте дитині,
що її інтереси й захоплення важливі для вас. І ще під час спільних ігор між вами
відбуватимуться розмови, які інакше могли б взагалі не відбутися. Якщо ж
відеоігри не надто цікавлять вашу дитину — долучайтеся до неї в тому, що вона
полюбляє робити.
→ Перевіряти, для якого віку
призначено гру, але не покладатися лише на це!
З вами не бувало такого, що ви
переглядаєте фільм, дозволений для будь-якого віку, і не могли втямити, як
можна таке показувати дітям? З іграми історія така сама. На рейтинг варто
звернути увагу в першу чергу, але варто ретельно підготуватися, дізнавшись якнайбільше
про певну гру, перш ніж дозволяти дітям поринути в неї. Порозпитуйте друзів чи
родичів, або почитайте відгуки в інтернеті.
→ Добирати освітні, творчі ігри!
Найкращі відеоігри допомагають
дітям розвинути навички розв’язання задач, математичні здібності та впевненість
у собі. До того ж, часто улюблені дитячі телевізійні програми випускають власні
відеоігри або додатки, що допомагають закріпити знання, здобуті під час
перегляду. І більшість із них — недорогі, а деякі взагалі безкоштовні.
→ Обговорювати, обговорювати та
ще раз обговорювати ігри!
Дітям, особливо наймолодшим,
складно без допомоги батьків зрозуміти зміст побаченого й почутого у грі.
Батьки можуть допомогти здобути нові знання, звернути увагу дитини на
найважливіші моменти, уникнути шкідливого впливу та допомогти дітям навчитися
самостійно розрізняти «гарну» і «погану» інформацію. Розмови найкраще
допоможуть їм навчитися не просто поглинати знання з навколишнього світу, але й
аналізувати та оцінювати їх.
Ми, батьки, тепер із
ностальгією згадуємо старі добрі тетріси та ігрові приставки з картриджами. Тим
часом наші діти просто зараз створюють власні спогади про час, проведений у
віртуальній реальності. Долучайтеся до цього, хоча б іноді — і через
десятиріччя вони поринатимуть у згадки не лише про те, якими цікавими були
відеоігри, але й про те, як ви весь час перебували поруч, навчаючи їх
самостійно мислити та допомагаючи здобувати новий досвід.
Переклад та літературна обробка
Н. В. Третякової. За матеріалами www.pbs.org
