Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! Слава Україні! Героям Слава! Keep calm. Believe in the Armed Forces Ukraine. Together to victory! Glory to Ukraine! Glory to Heroes!

Словник

неділя, 26 лютого 2017 р.

Хвилинка – цікавинка!


   Англійський учений Джон Дальтон (1766 – 1844) був протанопом ( не розрізняв червоний колір), але не знав про свою колірну сліпоту аж до 26 років. У нього були три брати і сестра, і двоє з братів страждали на кольоросліпоту на червоний колір. Лише після того, як у 1790 році Дж. Дальтон  захопився ботанікою, виявилося, що йому важко розбиратися, коли йшлося про пурпурові, рожеві або темно – червоні кольори, що були подібні до синіх. Дж. Дальтон детально описав свій родинний дефект зору в невеликій книзі. Сам учений, порівнюючи своє кольоросприйняття з баченням квітів друзями і знайомими, вирішив, що в його очах є якийсь синій світлофільтр, і наказав своєму лаборанту після смерті витягти його очі та перевірити, чи не забарвлене у блакитний колір склоподібне тіло очного яблука. Лаборант виконав заповіт ученого і не знайшов у його очах нічого особливого.

   Очі Дж. Дальтона збереглися в банці зі спиртом в Манчестерському літературно – філософському товаристві. І вже в 1995 році генетики виділили і дослідили ДНК із сітківки. У ній виявили гени дальтонізму. Завдяки публікації вченого з'явилося слово «дальтонізм», яке на довгі роки стало синонімом не лише описаної ним аномалії зору в червоній ділянці спектра, а й будь – якого порушення колірного зору.


   Механізм сприйняття кольору оком людини – явище настільки складне, що вивести однозначні закони колірних гармоній абсолютно неможливо. Не секрет, що сприйняття кольору змінюється з віком. Помічено, що наше ставлення до певного відтінку впливають мода і забобони. Відомо, що в різні історичні епохи і в різних народів красивими вважалися абсолютно протилежні поєднання кольорів. Наприклад, давні етруски віддавали перевагу зеленувато – коричневій гамі, а ось в американських племен майя та ацтеків найбільшим попитом користувалося поєднання червоного і чорного. Середньовіччя колись «полюбляло» темні і теракотові тони, а епоха Відродження, навпаки, піднесла на п’єдестал світлі відтінки і колір золота. Відрізнялося сприйняття кольору барочної естетики, наприклад, від епохи ампіру. І досі в моду регулярно входять певні колірні поєднання, які тут же теоретично обґрунтовуються. Без зайвого пафосу можна сказати, що кольорознавство  - це наука, як вона є.

   Колір дизайну кухні, спальні або вітальні можна розглядати в медичному аспекті: він впливає на психологічний мікроклімат, загальний стан людини, її умовні і безумовні рефлекси. Про колір можна говорити з погляду дизайнерської практики: він дає змогу візуально збільшувати або зменшувати простір, робити його теплим і затишним або строгим і офіційним. За сукупністю цих двох характеристик можна прийти до певного висновку: колір – це велика сила. І кінцевий успіх або невдача інтер’єру значною мірою визначається тим, чи зуміємо ми змусити колір «грати» за нашими правилами або опинимося в його владі, стане надійним другом або непримиренним ворогом!